КНИГОЛЮ́Б, а, ч. Любитель книжок; бібліофіл, книжник (у 1 знач.). Великий книголюб. Купала зібрав близько двадцяти тисяч томів… Тут були книжки переважно російською, білоруською, українською і польською мовами (Мас., Життя.., 1960, 35); А. Ю. Кримський був пристрасним книголюбом. Протягом всього свого життя він зібрав величезну робочу особисту бібліотеку (Нар. тв. та етн., З, 1961, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 196.