Книп, па, м.
1) = Ґнип.
2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра! Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 257.
Що oзначає слово - "книп"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.