КНЯЖА́, а́ти, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 198.