Княжецький, а, е.
1) = Княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89.
2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 258.