КОАЛІ́ЦІЯ, ї, ж. Об’єднання, союз, угода держав, партій і т. ін. для досягнення спільної мети. Робітники починають з того, що утворюють коаліції проти буржуа; вони виступають спільно для захисту своєї заробітної плати (Комун. маніф., 1947, 23); Країни соціалізму сильні своєю монолітною єдністю. Це не звичайна коаліція держав, зв’язаних лише тимчасовими, минущими інтересами (Літ. газ., 25.IV 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 200.