КОБЗИ́НА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ко́бза. Чути, чути козака горло. Як іде з кобзиною (Чуб., V, 1874, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 200.