КОВБА́НЬКА, и, ж. Зменш. до ковба́ня. Христі заманулося пити, і вона ускочила між дуби до ковбаньки (Мирний, III, 1954, 348).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 202.