КО́ВБОЧОК, чка, ч., діал. Зменш. до ко́вбок. Змахувала запаскою ковбочок, що лежав збоку, і просила Марисю сісти (Хотк., II, 1966, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 203.