КОВТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Підсил. до ковтнути. Сивушки зараз ковтонули [троянці] По ківшику (Котл., І, 1952, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 206.