КОЖУША́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кожуша́нка. Невеликі скарби були там у мене: кілька сорочок, та спідниць дві, та ще.. кожушаночка (Вовчок, І, 1955, 138); Стояла біля похилих дощаних воріт тривожна мати. В кожушаночці, зігнута літами (Цюпа, Три явори. 1958, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 208.