КОЖУШИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кожу́х 1. На малім Микиті був той кожух кожушищем (Март., Тв., 1954, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 208.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
КОЖУШИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кожу́х 1. На малім Микиті був той кожух кожушищем (Март., Тв., 1954, 74).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 208.