КОЛЕКТИВІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Об’єднання одноосібних селянських господарств у великі соціалістичні господарства — колгоспи. Колективізація назавжди визволила село від куркульської кабали, від класового розшарування, від розорення і злиднів (Програма КПРС, 1961, 12); — Приїхав він у наше село як двадцятип’ятитисячний колективізацію проводити (Тют., Вир, 1964, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 217.