КОЛЕСИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до ко́лесо 1, 3. Тягнуть вони обидва старе колесище на підклад під гніздо бузькам (Ков., Світ.., 1960, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 219.