Колінуватий, а, е.
1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 269.
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.
Колінуватий, а, е.
1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 269.