Колінчик, ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці… Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. См. Колінце 2.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 269.
Що oзначає слово - "колінчик"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.