КОМА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кома́р. Вилетіла муха з хати комарика рятувати (Сл. Гр.); Рої комариків і золотокрилих мушок бриніли.. в тіні дерев (Фр., III, 1950, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 241.