КОМА́ШКА, и, ж. Зменш. до кома́ха. Пташки ущухли, звірина причаїлась, малі комашки завмерли в травиці (Коцюб., І, 1955, 176); В високій траві гудуть польові комашки, а здалека блищать коси косарів (Кобр., Вибр., 1954, 29); Каминецький соломинкою допомагав мурашці видобутись з-під купини тирси. Перелякана комашка сприйняла допомогу як спробу нападу (Вільде, Сестри.., 1958, 283); * У порівн. Невеличкий на зріст, сухий, як комашка.., дід Оникій був схожий на вусатого жука (Н.-Лев., IV, 1956, 199).
◊ Кома́шки бі́гають (бі́гали) по ті́лу (по спи́ні і т. ін.) див. бі́гати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 241.