КОМИШЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коми́ш. Комишеві зарості; // Зробл. з комишу. Злегка шарудів вітер комишевими матами за вікном (Гончар, II, 1959, 147).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 245.