КОМПОЗИ́ТОР, а, ч. Автор музичних творів. — Хоч тут і село.., але в нас можна почути найкращих італійських і німецьких композиторів (Н.-Лев., І, 1956, 171); [Острожин:] Заграйте що-небудь, з ласки вашої. Ви, певно, граєте новітніх композиторів? (Л. Укр., II, 1951, 11); Друга симфонія композитора Л. М. Ревуцького є зразком глибокого проникнення художника в образний лад українського народного мелосу, зразком вміння мислити й творити в дусі народної музики (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 251.