КОМПОЗИ́ТОРКА, и, ж. Жін. до компози́тор. То грає.. композиторка (Л. Укр., III, 1952, 577); Молода композиторка [Л. Дичко] чи не першою з українських професіональних музикантів зважилася на написання акапельних солоспівів (Мист., 4, 1967, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 251.