Що oзначає слово - "композиція"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КОМПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж,

1. тільки одн. Будова, структура, розташування та взаємний зв’язок складових частин художнього твору, картини тощо. Композицією літературного твору називається така побудова, яка об’єднує всі його частини в єдине ціле (Укр. літ., 9, 1957. 125); Привертає [малюнок В. Г. Литвиненка] увагу своєю динамічністю, майстерним виконанням і переконливою композицією (Укр. рад. граф., 1957, 58); Композиція вишивки — це творчо обдумане сполучення різних елементів узору (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 72).

2. Музичний твір. Моя улюблена композиція [увертюра до «Вільгельма Телля» Д. Россіні] вводить мене звичайно в поважний та притім бадьорий настрій (Фр., IV, 1950, 347); Шкода, що Лисенкові не можна друкувати нових композицій до Шевченка (Л. Укр., V, 1956, 91); Державна заслужена академічна капела УРСР «Думка» включає до програми.. нові композиції П. Майбороди та ін. (Мист., 6, 1958, 5); // Твір живопису, скульптури тощо, який має певну будову. * У порівн. Стоїмо.. притулившись одне до одного на вузькому виступі, ніби кам’яна композиція (Вільде, Сестри.., 1958, 540); // Твір, який складається з літературної та музичної частин, об’єднаних однією темою, сюжетом. Найкраще самобутній талант С. Людкевича, розмах його мистецької думки виявився у двох монументальних композиціях на слова Тараса Шевченка — кантаті-симфонії «Кавказ» і кантаті «Заповіт» (Мист., 1, 1963, 6).

3. тільки одн. Теорія складання музичних творів. Клас композиції; // Складання музичних творів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 252.