КОМСОМО́ЛКА, и, ж. Жін. до комсомо́лець. Он чорнява комсомолка піонерів повела (Сос., І, 1947, 52); [Арсен:] Ніколи не бійся говорити правду в вічі. Ти ж комсомолка! Знаєш, хліб їж і правду ріж (Мороз, П’єси, 1959, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 253.