КОМСОМО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до комсомо́л і комсомо́лець. Двері раптом відчинились і до хати ступив секретар комсомольської організації (Довж., Зач. Десна, 1957, 42); Я ходжу на комсомольські збори, всім цікавлюсь (Сос., І, 1957, 341); Комсомольський квиток; // Власт. комсомольцеві, комсомольцям.— Я дав комсомольське слово (Забашта, Нові береги, 1950, 50); Комсомольський запал.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 253.