КОМІСІ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до комі́сія 3. Комісійна оплата; // Який виступає посередником, бере товари на комісію. Степан Якович купив у комісійній крамниці копію картини Шишкіна (Донч., V, 1957, 441).
2. у знач. ім. комісі́йне, ного, с. Гроші, які одержують за виконання комісії (у 3 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 247.