КОНВАЛІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до конва́лія. Конвалійний запах; // Вигот. із конвалії. Вона вгамувала серце конвалійними краплями (Ю. Янов., II, 1954, 67).
∆ Конвалі́йне де́рево — невелике південне вічнозелене дерево або кущ із білими квітками, сильний запах яких нагадує запах конвалії.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 255.