КОНВУЛЬСИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що конвульсі́йний. У нього по горлу пробігла конвульсивна спазма (Збан., Малин, дзвін, 1958, 266); Конвульсивними рухами дістав [Бабенко] сірники, черкнув об коробку (Руд., Остання шабля, 1959, 200).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 257.