КОНДЕ́НСОР, а, ч., спец. Оптичне скло, що збирає проміння від джерела світла й направляє його на освітлюваний предмет. В досконаліших мікроскопах до дзеркала додається конденсор (Практ. з анат. рослин, 1955, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 258.