КОНОПЛИ́НА, и, ж.
1. Одно стебло конопель. Між капустою пишалася темно-зелена коноплина (Фр., IV, 1950, 201); Як то норець, що під водою плине, У зіллі він повзе, і стиха коноплини Розсовує (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 200).
2. Одно зерно конопель.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 262.