КОНСЕРВО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до консервува́ти 1, 2. За спостереженнями наших птахівників, птиця теж добре поїдає зерно з консервованих у восковій стиглості качанів і це сприяє підвищенню несучості (Колг. Укр., 10, 1958, 30); // у знач. прикм. Консервовані огірки відрізняються від маринованих складом прянощів і заливки (Укр. страви, 1957, 65); Павло сів відпочити і пригадав, як колись він ніс цією стежкою консервовану кров (Кучер, Голод, 1961, 440).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 264.