КОНСТРУКТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Стос. до конструкції (у 1 знач.). Радянська космічна ракета являє собою багатоступінчасту ракету, яка має високі конструктивні якості (Наука.., 2, 1959, 7); // Стос. до конструювання, пов’язаний з ним. Деякі дані про особливості розв’язування старшокласниками конструктивних задач знаходимо в роботах П. М. Якобсона (Рад. психол. наука.., 1958, 197).
2. Який може бути основою чого-небудь. Ми вносимо конструктивні пропозиції про загальне й повне роззброєння (Рад. Укр., 7.Х 1960, 2); Конструктивна думка.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 266.