КОНТРАБАНДИ́СТ, а, ч. Той, хто займається контрабандою (у 1 знач.). [Долорес:] Абатиса та держала таверну для контрабандистів (Л. Укр., III, 1952, 333); Він був.. колишній моряк торговельного флоту й контрабандист (Ю. Янов., І, 1954, 252).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 269.