КОНТРА́ЛЬТОВИЙ, а, е. Прикм. до контра́льто. Контральтовий голос. КОНТРАМА́РКА, и, ж. Талон або записка, що дає право безплатно відвідати виставу в театрі, цирку тощо. Можна було одразу вгадати, що вона прийшла в театр по контрамарці (Л. Укр., III, 1952, 706); Мала.. вільну контрамарку до театру імені Франка (Мал., Звенигора, 1959, 301); // Талон, що видається глядачеві, який тимчасово виходить із зали, на право повернення назад без пред’явлення квитка вдруге.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 270.