КОНЦЕСІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто володіє концесією. За концесіонером «прослідкувати» легко, за кооператорами — трудно (Ленін, 32, 1951, 317).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 276.