КОНЦЕ́СІЯ, ї, ж.
1. Договір, на підставі якого уряд або місцеві органи самоврядування передають на певних умовах громадянам своєї країни, чужоземцям або іншим державам право експлуатації лісів, надр, підприємств і т. ін. Пролетарська влада з допомогою концесій може забезпечити собі угоду з капіталістичними державами передових країн.. (Ленін, 32, 1951, 160); В селі були вже чотири шинки і на п’ятий годі було дістати концесії (Фр., І, 1955, 96); Вільна торгівля, декрет про концесії і оренду, заміна продрозверстки продподатком, нове виділення лісового фонду хліборобам вселило великі надії (Стельмах, II, 1962, 283).
2. Підприємство, організоване на підставі такого договору. Порадив ще мені купець знайти собі солідного напарника до концесії (Козл., Сонце.., 1957, 124); Ще не загоїлася рана, як його примусили працювати на бавовниковій плантації англійської концесії (Бурл., Напередодні, 1956, 202).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 276.