КОРА́ЛЕ́ВИЙ, а, е. Те саме, що кора́ловий. — Не вір гадюці, хоч коралевими барвами міниться! (Фр., VI, 1951, 59); — Ні, не так у нас на далекій півночі вітають гостя. Приложи, красуне, свої коралеві уста і випий кілька крапель (Оп., Іду.., 1958, 208); Коралеве намисто.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 285.