Що oзначає слово - "коректа"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КОРЕ́КТА, и, ж.

1. Відбиток друкарського набору для виправляння помилок. Прийшла інша робота для газети, потім треба було йти додому на обід, потім до друкарні по коректи (Фр., IV, 1950, 43); Сьогодні дістав звістку з редакції, що мені посилають сюди коректу (Коцюб., III, 1956, 398); З ранку до вечора він працював у себе за столом, читаючи, пишучи, правлячи коректи, редагуючи (Гжицький, Вел. надії, 1963, 273).

2. Те саме, що коректу́ра 1. Всі видатки, які треба — мої, чи на коректу, чи на що слід (Л. Укр., V, 1956, 77); По вечері він [І. Франко].. робив коректу своєї збірки оповідань «В поті чола» (Стеф., II, 1953, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.