КОРЕ́КТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. коре́ктний. Мені не містилося в голові, щоб той Солонина, якого я досі звик бачити в товаристві провінціальної «золотої молоді», пишного своєю бездоганно модною одежею, коректністю та аристократичними звичками, ..опинивсь раптом на селі в ролі сільського крамаря!.. (Коцюб., І, 1955, 253); Тактовності й коректності він не втратив (Шовк., Інженери, 1956, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.