КОРЕКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. книжн. Вносити корективи, поправки в що-небудь. Сміливість, наполегливість, натхненна праця й трудова звитяга комсомольців і молоді коректують розрахунки господарників, скорочують строки будівництва (Ком. Укр., 2, 1962, 65); Учасники експедиції весь час коректували карти, виправляли координати багатьох островів (Видатні вітч. географи.., 1954, 61).
2. друк. Виправляти текст чого-небудь у коректурі (у 2 знач.).
3. військ. Те саме, що корегува́ти 1. Гримлять залпи.., вогонь коректує лейтенант Толейкіс (Рад. Укр., 29.VІІ 1967, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.