КОРЕ́КЦІЯ, ї, ж., спец. Виправлення чого-небудь. Для забезпечення прольоту станції на ближчій віддалі від поверхні Марса треба здійснити корекцію її траєкторії (Рад. Укр., 15.XII 1962, 1); // Виправлення зору за допомогою окулярів. Без корекції гострота зору афакічного ока практично межує із сліпотою (Наука.., 4, 1966, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 287.