КОРОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. королюва́ти. Він і уві сні бачить королювання (Ле, Україна, 1940, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 296.
Що oзначає слово - "королювання"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.