КОРОЛІ́ВСТВО, а, с. Монархічна держава, яку очолює король (у 1 знач.) або королева (у 1 знач.). — А коли ти англійській короні Віддаси королівство своє. Знай, що в тую ганебну годину Пропаде й панування твоє (Л.Укр., І, 1951, 361); Їм [панам] байдуже, що козацький край — найкраща, найкоштовніша перлина королівства — горить в огні найлютішого повстання (Кач., II, 1958, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 296.