КОРОНУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. коронува́ти і коронува́тися. Погоджуючись на коронування, Данило мав інше на думці — здобути військових спільників на заході, щоб стати гуртом проти татар (Хижняк, Д. Галицький,1958, 577).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 298.