КОРОПИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до ко́роп. Гірше, ..коли попадеться такий коропище, що з вашої ліски залишиться тільки клаптик (Вишня, II, 1956, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 298.