КОРОТКОЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до короткоча́сний. Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини… (Чаб., Тече вода.., 1961, 193); Хромосферні спалахи відрізняються від інших сонячних утворень своєю короткочасністю (Наука.., 2, 1957, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 300.