КОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до корпорації (у 1 знач.); вузькогруповий, відокремлений. Вишгородські гончарі, певно, також об’єднувалися в свої корпоративні організації (Вісник АН, 8, 1949, 43); // Власт. корпорації. Корпоративна дисципліна.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 300.