КОРЧУВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що корчува́ч. — До нас їдуть люди, ще виділені трактори, корчувальники, лісосівалки… (Ле, Право.., 1957, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 303.