КОРІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до коріне́ць; // Зробл. з корінця (у 1 знач.). Корінцева цигарниця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 292.
Що oзначає слово - "корінцевий"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.