КОСОБО́КИЙ, а, е, розм. Те саме, що кривобо́кий. Ось і містечко, замерехтіли кособокі хатки міщан з барвистими віконницями (Коч., Зол. грамота, 1960, 474).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 306.