КОСОКУ́ТНИЙ, а, е, мат. З гострими або тупими (непрямими) кутами. Не можна допускати в школах віконних прорізів з овальним або косокутним верхнім краєм (Шк. гігієна, 1954, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 307.