КОСТРУ́БОНЬКО, а, ч.,етн. Зменш.-пестл. до ко́струб 2. У кострубонька як грати, так треба пісню голосно викликати (Кв.-Осн., II, 1956, 321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 308.